релікт

Рослинний або тваринний вид, що теп. рідко трапляється і є пережитком давніх геологічних епох; ск., рододендрон східнокарпатський — р. третинного періоду (тріасу), гатерія (туатара) — р. фауни мезозойської групи плазунів.

Значення в інших словниках

1. релікт — релі́кт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. релікт — -а, ч. Організм, предмет або явище, що збереглись як залишок давніх епох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. релікт — Старозалишки  Словник чужослів Павло Штепа
4. релікт — РЕЛІ́КТ, а, ч. Організм, предмет або явище, що збереглися як залишок давніх епох. Крейдяний бір – третинний пліоценовий релікт (з наук. літ.); Багато вчених уважає кримського гекона реліктом (залишком) давньої фауни Криму (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. релікт — релі́кт (від лат. relictum – залишок) 1. Річ, явище, що збереглися як пережиток з давніх епох. 2. Рослинний або тваринний організм, який залишився існувати на даній території, зберігся з минулих геологічних часів.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. релікт — ЗА́ЛИШКИ мн. (ЗА́ЛИШОК одн.) (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, з давніх часів і взагалі від того, що минуло, зникло), РЕ́ШТА, ОСТА́ЧА, РЕ́ШТКИ мн. (РЕ́ШТКА одн. рідко), ОСТА́НКИ мн. (ОСТА́НОК одн.  Словник синонімів української мови
7. релікт — РЕЛІ́КТ, а, ч. Організм, предмет або явище, що збереглись як залишок давніх епох. Крейдяний бір — третинний пліоценовий релікт (Бот. ж., X, 2, 1953, 52); Багато вчених вважає кримського гекона реліктом (залишком) давньої фауни Криму (Наука..  Словник української мови в 11 томах