релікт
РЕЛІ́КТ, а, ч. Організм, предмет або явище, що збереглись як залишок давніх епох.
Крейдяний бір — третинний пліоценовий релікт (Бот. ж., X, 2, 1953, 52);
Багато вчених вважає кримського гекона реліктом (залишком) давньої фауни Криму (Наука.., 7, 1964, 42);
Практикування братствами низки чисто народних звичаїв та обрядів сприяло популярності серед трудового населення України братських організацій ще в період їх найбільшої активності (кінець XVI — та XVII ст. ).. Вивчення реліктів таких звичаїв відкриває перед нами. цікаву сторінку історії народної культури (Нар. тв. та етн., 1, 1970, 68).
Словник української мови (СУМ-11)