релікт

РЕЛІ́КТ, а, ч. Організм, предмет або явище, що збереглись як залишок давніх епох.

Крейдяний бір — третинний пліоценовий релікт (Бот. ж., X, 2, 1953, 52);

Багато вчених вважає кримського гекона реліктом (залишком) давньої фауни Криму (Наука.., 7, 1964, 42);

Практикування братствами низки чисто народних звичаїв та обрядів сприяло популярності серед трудового населення України братських організацій ще в період їх найбільшої активності (кінець XVI — та XVII ст. ).. Вивчення реліктів таких звичаїв відкриває перед нами. цікаву сторінку історії народної культури (Нар. тв. та етн., 1, 1970, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

релікт — релі́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
релікт — -а, ч. Організм, предмет або явище, що збереглись як залишок давніх епох. Великий тлумачний словник сучасної мови
релікт — Старозалишки Словник чужослів Павло Штепа
релікт — РЕЛІ́КТ, а, ч. Організм, предмет або явище, що збереглися як залишок давніх епох. Крейдяний бір – третинний пліоценовий релікт (з наук. літ.); Багато вчених уважає кримського гекона реліктом (залишком) давньої фауни Криму (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
релікт — релі́кт (від лат. relictum – залишок) 1. Річ, явище, що збереглися як пережиток з давніх епох. 2. Рослинний або тваринний організм, який залишився існувати на даній території, зберігся з минулих геологічних часів. Словник іншомовних слів Мельничука
релікт — Рослинний або тваринний вид, що теп. рідко трапляється і є пережитком давніх геологічних епох; ск., рододендрон східнокарпатський — р. третинного періоду (тріасу), гатерія (туатара) — р. фауни мезозойської групи плазунів. Універсальний словник-енциклопедія
релікт — ЗА́ЛИШКИ мн. (ЗА́ЛИШОК одн.) (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, з давніх часів і взагалі від того, що минуло, зникло), РЕ́ШТА, ОСТА́ЧА, РЕ́ШТКИ мн. (РЕ́ШТКА одн. рідко), ОСТА́НКИ мн. (ОСТА́НОК одн. Словник синонімів української мови