1. Словник синонімів української мови

релікт

ЗА́ЛИШКИ мн. (ЗА́ЛИШОК одн.) (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, з давніх часів і взагалі від того, що минуло, зникло), РЕ́ШТА, ОСТА́ЧА, РЕ́ШТКИ мн. (РЕ́ШТКА одн. рідко), ОСТА́НКИ мн. (ОСТА́НОК одн.), ОСТА́ТКИ мн. (ОСТА́ТОК одн.) заст., ПОСЛІ́ДКИ мн. (ПОСЛІ́ДОК одн.) заст., рідко, ПРАХ книжн. заст.; ПЕРЕ́БІРКИ мн., розм. (непотрібні або негодящі); СЛІДИ́ мн. (СЛІД одн.) (руйнування, давнини, хвороби); РЕЛІ́КТ (з давніх епох). На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки з залишками їжі, либонь з обіду (Л. Дмитерко); Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського золотистого каменю, залишок доісторичних морів (О. Гончар); — На гроші, що залишилися, куплю квиток, на решту — подарунки (Григорій Тютюнник); Всіх яблук не розпродали і остачу довелось везти додому (А. Шиян); В сінях з льоху Антон вигрібав рештки картоплі (С. Чорнобривець); Прийшов нестаток, випив остаток (М. Номис); Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав (І. Котляревський); Стала добре спати і в грудях ніде не болить, значить, останні сліди бронхіту зникли (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. релікт — релі́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. релікт — -а, ч. Організм, предмет або явище, що збереглись як залишок давніх епох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. релікт — Старозалишки Словник чужослів Павло Штепа
  4. релікт — РЕЛІ́КТ, а, ч. Організм, предмет або явище, що збереглися як залишок давніх епох. Крейдяний бір – третинний пліоценовий релікт (з наук. літ.); Багато вчених уважає кримського гекона реліктом (залишком) давньої фауни Криму (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. релікт — релі́кт (від лат. relictum – залишок) 1. Річ, явище, що збереглися як пережиток з давніх епох. 2. Рослинний або тваринний організм, який залишився існувати на даній території, зберігся з минулих геологічних часів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. релікт — Рослинний або тваринний вид, що теп. рідко трапляється і є пережитком давніх геологічних епох; ск., рододендрон східнокарпатський — р. третинного періоду (тріасу), гатерія (туатара) — р. фауни мезозойської групи плазунів. Універсальний словник-енциклопедія
  7. релікт — РЕЛІ́КТ, а, ч. Організм, предмет або явище, що збереглись як залишок давніх епох. Крейдяний бір — третинний пліоценовий релікт (Бот. ж., X, 2, 1953, 52); Багато вчених вважає кримського гекона реліктом (залишком) давньої фауни Криму (Наука.. Словник української мови в 11 томах