реній
Хіміч. елемент із атомним числом 75; сріблясто-сірий, дуже тугоплавкий метал; хіміч. стійкий, в хіміч. реакції вступає тільки при дуже високих темп. (дуже подрібнений реагує при легкому нагріванні); використовується як домішка у сплавах, каталізатор, для виготовлення термоелементів; відкритий 1925 Ноддаком, Ноддаком-Таке і Берґом.
Універсальний словник-енциклопедія