реній

Хіміч. елемент із атомним числом 75; сріблясто-сірий, дуже тугоплавкий метал; хіміч. стійкий, в хіміч. реакції вступає тільки при дуже високих темп. (дуже подрібнений реагує при легкому нагріванні); використовується як домішка у сплавах, каталізатор, для виготовлення термоелементів; відкритий 1925 Ноддаком, Ноддаком-Таке і Берґом.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реній — ре́ній іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. реній — -ю, ч. Re. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблясто-сірий важкий і важкотопкий метал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реній — РЕ́НІЙ, ю, ч. Хімічний елемент – твердий, але пластичний, сріблястого кольору метал. Реній, відкритий у 1925 р., є дуже рідкісним елементом (з навч. літ.); Реній усуває ламкість вольфраму й молібдену (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. реній — ре́ній хімічний елемент, символ Re, ат. н. 75; сріблясто-білий тугоплавкий метал. Застосовують у сплавах, вакуумній техніці, як каталізатор тощо. Від назви ріки Рейну. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. реній — РЕ́НІЙ, ю, ч. Хімічний елемент — твердий, але пластичний, сріблястого кольору метал. Реній, відкритий в 1925 р., є дуже рідкісним елементом (Заг. хімія, 1955, 595); Реній усуває ламкість вольфраму і молібдену (Наука.., 4, 1964, 24). Словник української мови в 11 томах