реній
РЕ́НІЙ, ю, ч.
Хімічний елемент – твердий, але пластичний, сріблястого кольору метал.
Реній, відкритий у 1925 р., є дуже рідкісним елементом (з навч. літ.);
Реній усуває ламкість вольфраму й молібдену (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реній — ре́ній іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
- реній — -ю, ч. Re. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблясто-сірий важкий і важкотопкий метал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реній — ре́ній хімічний елемент, символ Re, ат. н. 75; сріблясто-білий тугоплавкий метал. Застосовують у сплавах, вакуумній техніці, як каталізатор тощо. Від назви ріки Рейну. Словник іншомовних слів Мельничука
- реній — Хіміч. елемент із атомним числом 75; сріблясто-сірий, дуже тугоплавкий метал; хіміч. стійкий, в хіміч. реакції вступає тільки при дуже високих темп. Універсальний словник-енциклопедія
- реній — РЕ́НІЙ, ю, ч. Хімічний елемент — твердий, але пластичний, сріблястого кольору метал. Реній, відкритий в 1925 р., є дуже рідкісним елементом (Заг. хімія, 1955, 595); Реній усуває ламкість вольфраму і молібдену (Наука.., 4, 1964, 24). Словник української мови в 11 томах