рогівка

Прозора передня стінка очного яблука, яка пропускає світло; разом із кришталиком утворює оптичну систему ока.

Значення в інших словниках

1. рогівка — рогі́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рогівка — [роуг’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -г'івок  Орфоепічний словник української мови
3. рогівка — -и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлозаломних середовищ. Овальна рогівка мед. — вроджена вада розвитку, яка характеризується тим, що вертикальний діаметр рогівки більший, ніж горизонтальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рогівка — РОГІ́ВКА, и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлозаломлювальних середовищ. Професор, тим часом, листовно консультувався з академіком Філатовим, винахідником і віртуозом у справі трансплантації рогівки з ока на око (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. рогівка — РОГІ́ВКА, и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлезаломлюючих середовищ. Професор, тим часом, листовно консультувався з академіком Філатовим, винахідником і віртуозом в справі трансплантації рогівки з ока на око (Смолич, День..  Словник української мови в 11 томах