рогівка —
рогі́вка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
рогівка —
-и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлозаломних середовищ. Овальна рогівка мед. — вроджена вада розвитку, яка характеризується тим, що вертикальний діаметр рогівки більший, ніж горизонтальний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рогівка —
РОГІ́ВКА, и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлозаломлювальних середовищ. Професор, тим часом, листовно консультувався з академіком Філатовим, винахідником і віртуозом у справі трансплантації рогівки з ока на око (Ю.
Словник української мови у 20 томах
рогівка —
Прозора передня стінка очного яблука, яка пропускає світло; разом із кришталиком утворює оптичну систему ока.
Універсальний словник-енциклопедія
рогівка —
РОГІ́ВКА, и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлезаломлюючих середовищ. Професор, тим часом, листовно консультувався з академіком Філатовим, винахідником і віртуозом в справі трансплантації рогівки з ока на око (Смолич, День..
Словник української мови в 11 томах