рогівка

рогі́вка

[роуг’іўка]

-ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -г'івок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рогівка — рогі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рогівка — -и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлозаломних середовищ. Овальна рогівка мед. — вроджена вада розвитку, яка характеризується тим, що вертикальний діаметр рогівки більший, ніж горизонтальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рогівка — РОГІ́ВКА, и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлозаломлювальних середовищ. Професор, тим часом, листовно консультувався з академіком Філатовим, винахідником і віртуозом у справі трансплантації рогівки з ока на око (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. рогівка — Прозора передня стінка очного яблука, яка пропускає світло; разом із кришталиком утворює оптичну систему ока. Універсальний словник-енциклопедія
  5. рогівка — РОГІ́ВКА, и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлезаломлюючих середовищ. Професор, тим часом, листовно консультувався з академіком Філатовим, винахідником і віртуозом в справі трансплантації рогівки з ока на око (Смолич, День.. Словник української мови в 11 томах