рогівка
РОГІ́ВКА, и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлезаломлюючих середовищ.
Професор, тим часом, листовно консультувався з академіком Філатовим, винахідником і віртуозом в справі трансплантації рогівки з ока на око (Смолич, День.., 1950, 258);
Зараз вона розплющить очі.. Так приємно закрити їх повіками,.. щоб не проник до вразливих рогівок очей жоден промінчик (Загреб., Європа. Захід, 1961, 79).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рогівка — рогі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рогівка — [роуг’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -г'івок Орфоепічний словник української мови
- рогівка — -и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлозаломних середовищ. Овальна рогівка мед. — вроджена вада розвитку, яка характеризується тим, що вертикальний діаметр рогівки більший, ніж горизонтальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рогівка — РОГІ́ВКА, и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлозаломлювальних середовищ. Професор, тим часом, листовно консультувався з академіком Філатовим, винахідником і віртуозом у справі трансплантації рогівки з ока на око (Ю. Словник української мови у 20 томах
- рогівка — Прозора передня стінка очного яблука, яка пропускає світло; разом із кришталиком утворює оптичну систему ока. Універсальний словник-енциклопедія