рогоза

рогоза́

[рогоза]

и, д. і м. -гоуз'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рогоза — рогоза́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рогоза — -и, ж. Те саме, що рогіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рогоза — РОГОЗА́, и́, ж. Те саме, що рогі́з. Свіжість потягла з лиману. Запахло берегом, вогкістю, запахло мокрою рогозою, мокрим очеретом, лозами, водяним баговинням (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш. Хіба можна пропустити такий випадок? (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. рогоза — РОГІ́З бот., РОГОЗА́, ЧАКА́Н. Осока та рогіз за ніч помітно підтяглися вгору (Ю. Збанацький); Дмитро Іванович вийняв з-під соломи обплетений рогозою жбан (О. Сизоненко); З невідомих нікому озер і порослих чаканом рівчаків ми вибралися до головного гирла Гадюки ще завидна (О. Досвітній). Словник синонімів української мови
  5. рогоза — Рогі́з, -гозу́ (ч. р.) і рогоза́, -зи́ (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рогоза — РОГОЗА́, и́, ж. Те саме, що рогі́з. Свіжість потягла з лиману. Запахло берегом, вогкістю, запахло мокрою рогозою, мокрим очеретом, лозами, водяним баговинням (Н.-Лев., V, 1966, 172); Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш. Хіба можна пропустити такий випадок? (Донч., І, 1956, 50). Словник української мови в 11 томах
  7. рогоза — Рогоза, -зи ж. = рогіз. Хиба росте папирус уз болото, і рогоза живе в безбідній суші? К. Іов. 18. Словник української мови Грінченка