Значення в інших словниках
-
родина —
(найближчі родичі) сімейство, рідня, (в одному приміщенні) у знач. ім. домашні, хатні, діал. (часто із слугами) челядь.
Словник синонімів Полюги
-
родина —
роди́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
родина —
Сім'я, ф. посімейство; (чия) ЖМ. родич, родичка; ФР. РІД, покоління.
Словник синонімів Караванського
-
родина —
Братва, братове, династія, дім (всім домом прийти), кущ (у селі), плем'я, рід, рідня, рідні, родинонька, родиночка, родичі, родовід, сімеєчка, сімейство, сім'я, посімейство Фразеологічні синоніми: рід людський Приповідки: Один рід, один плід.
Словник синонімів Вусика
-
родина —
Таксономічна одиниця, що об'єднує споріднені роди рослин.
Словник термінів з агрофітоценології
-
родина —
-и, ж. 1》 Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; сім'я. || Група тварин, птахів, яка складається з самця, самки та малят.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
родина —
РОДИ́НА, и, ж. 1. Група людей, що складається з чоловіка, дружини, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; сім'я. Невважаючи на тяжкі умови життя (особливо по смерті батька, коли велика родина лишилася на моїх руках)...
Словник української мови у 20 томах
-
родина —
До родини, що години. Тужить за родом своїм та хотіла б що хвилі відвідати. Не поможе і родина, як прийде лиха година. В нещастю не числи на поміч родини, а на свою власну. Стрийна, вуйна — не родина, а що пасерб — не дитина.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
родина —
Суспільна група, яка складається з подружжя й дітей (в тому числі усиновлених), а також сукупності кревних родичів чоловіка та дружини (посвоячених між собою).
Універсальний словник-енциклопедія
-
родина —
I. БА́ТЬКІВЩИ́НА (рідна країна); ВІТЧИ́ЗНА, ОТЧИ́ЗНА (ОТЧИ́НА) заст., РОДИ́НА заст. (ужив. звичайно в урочистих та поетичних контекстах). Сотні тисяч синів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (П.
Словник синонімів української мови
-
родина —
Роди́на, -ни; -ди́ни, -ди́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
родина —
РОДИ́НА, и, жін. 1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; сім’я. Невважаючи на тяжкі умови життя (особливо по смерті батька...
Словник української мови в 11 томах