розкуркулення

Експропріація заможних (куркульських) селянських господарств; здійснене більшовиками в Росії 1918-19, в Україні 1920-21; за роки нової економічної політики (1921-28) виросла нова верства заможних селян, піддана р. 1930-32 в ході колективізації; р. зачепило й частину середнього селянства, супроводжувалося масовими депортаціями (з України понад 800 тис. осіб).

Значення в інших словниках

1. розкуркулення — розкурку́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розкуркулення — -я, с. Дія за знач. розкуркулити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкуркулення — РОЗКУРКУ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкурку́лити. – Розкуркулення проходило вже у вашому районі? – В деяких селах уже (Мирослав Ірчан); Місцеві органи влади самовільно здійснювали розкуркулення заможніших селян з вилученням майна (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. розкуркулення — РОЗКУРКУ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкурку́лити. — Розкуркулення проходило вже у вашому районі? — В деяких селах уже, а близько комуни ще ні (Ірчан, II, 1958, 369).  Словник української мови в 11 томах