ротвейлер

Порода вел., сильних собак, виведених у Німеччині; використовують як службові та декоративні; шерсть коротка, забарвлення чорне з підпалом.

Значення в інших словниках

1. ротвейлер — -а, ч. Порода собак з короткою чорною шерстю з іржаво-червоними підпалинами, яка використовується для караульної та пошукової служби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ротвейлер — РОТВЕ́ЙЛЕР, а, ч. Порода великих службових собак із чорною короткою шерстю і ржаво-червоними підпалинами, також собака такої породи. Продаються цуценята ротвейлера з родоводом (з газ.).  Словник української мови у 20 томах