ротвейлер
Порода вел., сильних собак, виведених у Німеччині; використовують як службові та декоративні; шерсть коротка, забарвлення чорне з підпалом.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ротвейлер — -а, ч. Порода собак з короткою чорною шерстю з іржаво-червоними підпалинами, яка використовується для караульної та пошукової служби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ротвейлер — РОТВЕ́ЙЛЕР, а, ч. Порода великих службових собак із чорною короткою шерстю і ржаво-червоними підпалинами, також собака такої породи. Продаються цуценята ротвейлера з родоводом (з газ.). Словник української мови у 20 томах