1. Словник української мови у 20 томах

ротвейлер

РОТВЕ́ЙЛЕР, а, ч.

Порода великих службових собак із чорною короткою шерстю і ржаво-червоними підпалинами, також собака такої породи.

Продаються цуценята ротвейлера з родоводом (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ротвейлер — -а, ч. Порода собак з короткою чорною шерстю з іржаво-червоними підпалинами, яка використовується для караульної та пошукової служби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ротвейлер — Порода вел., сильних собак, виведених у Німеччині; використовують як службові та декоративні; шерсть коротка, забарвлення чорне з підпалом. Універсальний словник-енциклопедія