Універсальний словник-енциклопедія

собор

В Католицькій Церкві урочистий збір єпископів з усього світу під керівництвом папи чи його делегата, на якому обговорюють проблеми віри, моральності, церковної організації та дисципліни; с. разом з папою є найвищою і найповнішою владою в Церкві; Православна і протестантські Церкви визнають 7 перших соборів.

Універсальний словник-енциклопедія

Значення в інших словниках

  1. собор — собо́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. собор — Собір, (церковний) з'їзд, збори; соборище; тлк. СОБОР, соборна <�головна> церква; (катедральний) катедра.  Словник синонімів Караванського
  3. собор — 1. див. собор кафедральний; 2. Головний храм міста, монастиря; 3. Назва храму, у якому здійснюють соборне богослужіння; 4. Храм, що має кілька престолів: головний та додаткові  Словник церковно-обрядової термінології
  4. собор — -у, ч. 1》 У дореволюційній Росії – збори урядових або виборних осіб для розгляду й розв'язання питань організації, управління і т. ін. 2》 заст. Скупчення великої кількості людей в одному місці для розваги, відпочинку і т. ін. || у знач. присл. собором.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. собор — 1. збір, збори, з'їзд, див. конвент, конвенція, конгрес, конференція 2. це церква  Словник чужослів Павло Штепа
  6. собор — СОБО́Р, у, ч. 1. Головна чи велика церква міста; головна церква в монастирі. Бучні та пишні були по Гамзі похорони. Не в своїй церкві намірились правити їх, а в городі, в соборі (Панас Мирний); – Чи на весіллі в соборі...  Словник української мови у 20 томах
  7. собор — Збір, сукупність, множина  Словник застарілих та маловживаних слів
  8. собор — Собо́р, -бо́ру, -бо́рові, на -рі; -бо́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. собор — СОБО́Р, у, ч. 1. У дореволюційній Росії — збори урядових або виборних осіб для розгляду й розв’язання питань організації, управління і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
  10. собор — Головна культова споруда християн у місті чи монастирі, де знаходиться кафедра, службу з якої може здійснює висока духовна особа. Це визначало місцеположення споруд в забудові міст і монастирів, їхню архітектурну виразність. Крім...  Архітектура і монументальне мистецтво