стерно

Пристрій, що служить для утримування обраного курсу судна або зміни курсу; складається зі стернового пера та елементів, за допомогою яких воно обертається (румпеля, штурвала); також частина оперення літака.

Значення в інших словниках

1. стерно — стерно́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. стерно — див.. КЕРМО.  Словник синонімів Караванського
3. стерно — див. кермо  Словник синонімів Вусика
4. стерно — СТЕРНО́, а́, с. 1. Пристрій для керування рухом судна; кермо. [Чалий:] Я керував стерном, до певної мети мій човен плив, а хвиля навісна стерно те вирвала із рук моїх і понесла на скелі гострі човен мій (І.  Словник української мови у 20 томах
5. стерно — -а, с. 1》 Пристрій для керування рухом судна, автомобіля, трактора і т. ін.; кермо. 2》 перев. у спол. зі сл. уряд, влада, держава і т. ін., перен. Орган управління, керівництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. стерно — ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади).  Словник синонімів української мови
7. стерно — Стерно́, -на́, -ну́; сте́рна, сте́рен, -рнам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. стерно — СТЕРНО́, а́, с. 1. Пристрій для керування рухом судна, автомобіля, трактора і т. ін.; кермо. [Чалий:] Я керував стерном, до певної мети мій човен плив, а хвиля навісна стерно те вирвала із рук моїх і понесла на скелі гострі човен мій (К.  Словник української мови в 11 томах
9. стерно — Стерно, -на с. Руль. Левиц. Пов. 349. Мнж. 179.  Словник української мови Грінченка