стехіометрія

Розділ хімії, який вивчає кількісні співвідношення хіміч. речовин, які реагують між собою, та методи обчислень цих співвідношень; побудована на осн. законах, напр., законі збереження маси, законі постійності складу, законі електролізу Фарадея.

Значення в інших словниках

1. стехіометрія — стехіоме́трія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стехіометрія — СТЕХІОМЕ́ТРІЯ, ї, ж. 1. Масові співвідношення, в яких реагують між собою елементи й хімічні сполуки. 2. Молярне співвідношення між кількостями реагентів, що вступають в реакцію і продуктами реакції.  Словник української мови у 20 томах
3. стехіометрія — -ї, ж. Окремий розділ хімії, в якому вивчають кількісний склад речовини, а також кількісні зміни, що відбуваються з ними в процесі хімічних реакцій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стехіометрія — стехіоме́трія (від грец. στοιχεΐον – елемент, основа і ...метрія) галузь хімії, пов’язана з вивченням вагових і об’ємних співвідношень між реагуючими речовинами й продуктами реакції, з визначенням хімічних формул і рівнянь хімічних реакцій.  Словник іншомовних слів Мельничука