стехіометрія
СТЕХІОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.
1. Масові співвідношення, в яких реагують між собою елементи й хімічні сполуки.
2. Молярне співвідношення між кількостями реагентів, що вступають в реакцію і продуктами реакції.
3. Розділ хімії, який вивчає кількісне співвідношення між масами речовин, що вступають у хімічну реакцію.
Нарешті, завершився процес формування стехіометрії формулюванням закону сталості складу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)