сукно

Шерстяна або напівшерстяна тканина з повстяною застилкою (фільцом) на поверхні; поділяється на грубе і тонке; для с. використовують усі види переплетень — гарнітурне, саржеве і сатинове.

Значення в інших словниках

1. сукно — сукно́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сукно — див. ТКАНИНА; п-к СУКОННИЙ, сукняний, (- мову) повстяний.  Словник синонімів Караванського
3. сукно — [сукно] -на, м. (на) -н'і, мн. -кна, -кон  Орфоепічний словник української мови
4. сукно — СУКНО́, а́, с. 1. Щільна тканина з вовняного або напіввовняного прядива, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Везе Марко Катерині Сукна дорогого (Т.  Словник української мови у 20 томах
5. сукно — -а, с. 1》 Щільна тканина з вовняного або напіввовняного прядива, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Солдатське сукно. Тримати під сукном — залишати без уваги, не просувати далі. 2》 тільки мн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сукно — держа́ти (трима́ти) під сукно́м що. Залишати без уваги, відкладати виконання, здійснення чого-небудь; нічого не робити або не розглядати чогось на даному етапі. Написав я і третю п’єсу та вже держу її під сукном (М. Кропивницький).  Фразеологічний словник української мови
7. сукно — Сукно́, -на́; су́кна, су́кон  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. сукно — СУКНО́, а́, с. 1. Щільна тканина з вовняного або напіввовняного прядива, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Везе Марко Катерині Сукна дорогого (Шевч.  Словник української мови в 11 томах