таз

Частина скелета хребетних; складається з двох тазових кісток, крижів та куприкової кістки.

Значення в інших словниках

1. таз — таз 1 іменник чоловічого роду посуд; частина кістяка таз 2 іменник чоловічого роду, істота представник народності  Орфографічний словник української мови
2. таз — див. ПОСУДИНА; (кістка) АН. кістковий пояс.  Словник синонімів Караванського
3. таз — Балія, мидниця, миса, миска, (анатом.) сідниця, див. задниця  Словник чужослів Павло Штепа
4. таз — ТАЗ¹, а, ч. Неглибока кругла або овальна посудина (найчастіше металева) для вмивання, прання тощо. Христя мерщій ухопила таз з водою і вибігла у кухню (Панас Мирний); Вона пішла до хати, звеліла Килині винести таз в берег, погнала Настю рвати малину (І.  Словник української мови у 20 томах
5. таз — У, ч. Сідниці. Посунь свій таз, а то розсівся тут на стільчику...  Словник сучасного українського сленгу
6. таз — I -а, ч. Неглибока кругла або овальна посудина (найчастіше металева) для вмивання, прання тощо. II -а, ч., анат. Частина скелета людини й тварин – кістковий пояс, що спирається на нижні (у тварин – на задні) кінцівки та є опорою для хребта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. таз — ТАЗ (посудина); МІ́ДНИЦЯ заст. (мідна посудина); БА́ЛІЯ (широка посудина для прання білизни). Вона пішла до хати, звеліла Килині винести таз в берег, погнала Настю рвати малину (І.  Словник синонімів української мови
8. таз — ТАЗ¹, а, ч. Неглибока кругла або овальна посудина (найчастіше металева) для вмивання, прання тощо. Христя мерщій ухопила таз з водою і вибігла у кухню (Мирний, III, 1954, 155); Курбала довго вовтузився на кухні,.. потім хлюпотівся у тазі (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах