таймер

Прилад для вимірювання відрізків часу; на відміну від годинника, працює тільки під час вимірювання і може запускатися і зупинятися натисканням кнопки, напр., секундомір.

Значення в інших словниках

1. таймер — та́ймер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. таймер — [таймеир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy  Орфоепічний словник української мови
3. таймер — ТА́ЙМЕР, а, ч. Пристрій для відрахунку часу, котрий подає сигнал через зафіксований проміжок часу. Магнітофон програмується за допомогою таймера на відтворювання й запис, дає рідкісну можливість очищення звуку від сторонніх шумів (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. таймер — -а, ч. 1》 Прилад, який автоматично вмикає (вимикає) машину, апарат і т. ін. після закінчення заданого часу або який сигналізує про настання моменту їх вмикання (вимикання). 2》 спец. Внутрішній регістр центрального процесора для відліку часових інтервалів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. таймер — рос. таймер електронний годинник, що забезпечує вимірювання інтервалів астрономічного часу.  Eкономічна енциклопедія