таймер —
та́ймер іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
таймер —
ТА́ЙМЕР, а, ч. Пристрій для відрахунку часу, котрий подає сигнал через зафіксований проміжок часу. Магнітофон програмується за допомогою таймера на відтворювання й запис, дає рідкісну можливість очищення звуку від сторонніх шумів (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
таймер —
-а, ч. 1》 Прилад, який автоматично вмикає (вимикає) машину, апарат і т. ін. після закінчення заданого часу або який сигналізує про настання моменту їх вмикання (вимикання). 2》 спец. Внутрішній регістр центрального процесора для відліку часових інтервалів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
таймер —
Прилад для вимірювання відрізків часу; на відміну від годинника, працює тільки під час вимірювання і може запускатися і зупинятися натисканням кнопки, напр., секундомір.
Універсальний словник-енциклопедія
таймер —
рос. таймер електронний годинник, що забезпечує вимірювання інтервалів астрономічного часу.
Eкономічна енциклопедія