тайник

тайни́к

[тайник]

-ни^ека, м. (на) -ни^еку, мн. -ни^еки, -ни^ек'іў

Значення в інших словниках

1. тайник — тайник (36) <�пол. tajnik — таємниця; [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. тайник — (таємне місце для переховування чогось) схованка, діал. криївка.  Словник синонімів Полюги
3. тайник — тайни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. тайник — Потайник; (для схову) схованка, криївка, СХОВ; (душі) закуток.  Словник синонімів Караванського
5. тайник — Схованка  Словник чужослів Павло Штепа
6. тайник — ТАЙНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що схо́ванка¹; сховок, потайник. У лісі Петро з глибокого тайника, що віє передосінньою прохолодою, дістає обмотаний плащ-палаткою автомат (М.  Словник української мови у 20 томах
7. тайник — -а, ч. 1》 Те саме, що схованка; сховок, потайник. 2》 тільки мн., чого, перен. Про що-небудь нерозгадане, нез'ясоване; місце, куди немає доступу іншим; найпотаємніше.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. тайник — СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал.  Словник синонімів української мови
9. тайник — ТАЙНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що схо́ванка; сховок, потайник. У лісі Петро з глибокого тайника, що віє передосінньою прохолодою, дістає обмотаний плащ-палаткою автомат (Стельмах, Вел.  Словник української мови в 11 томах
10. тайник — Тайник, -ка м. 1) Тайникъ, секретное мѣсто. Шейк. 2) Тяйный проходъ. Шейк. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. К. МБ. XI. 147. ум. тайничо́к.  Словник української мови Грінченка