фараон
У стародавньому Єгипті володар, котрого ототожнювали з божеством; у своєму земному втіленні — посередник між людьми і богами, який після смерті сам ставав богом; поняття ф. використовують з часів правління ХVIII династії (бл. 1500 до н.е.); до європ. мов увійшло за посередництвом давньогр. мови.
Універсальний словник-енциклопедія