фашизм

Тоталітарна форма правління, запроваджена 1922 в Італії Б. Муссоліні, диктатура й культ вождя (дуче) і підпорядкованої йому політичної еліти; ліквідація опозиції, парламенту, інститутів самоврядування і всіх нефашистських партій; втручання у всі області суспільного життя при збереженні вільноринкового господарства і приватної власності; сучасним виявом фашизму є неофашизм.

Значення в інших словниках

1. фашизм — фаши́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фашизм — З-поміж усіх основних ідеологій ХХ століття фашизм був єдиною ідеологією, що з’явилася на світ воднораз із настанням самого століття.  Енциклопедія політичної думки
3. фашизм — ФАШИ́ЗМ, у, ч. Політична течія в Європі між двома світовими війнами з ідеологією сильної особи, крайнього шовінізму і расизму, на основі якої в ряді країн виникли режими відповідної терористичної диктатури...  Словник української мови у 20 томах
4. фашизм — -у, ч. Ідеологія культу сильної особистості, агресивного шовінізму та расизму; нацизм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фашизм — фаши́зм (італ. fascismo, від лат. fascis – в’язка хмизу) політична течія, що виникла в капіталістичних країнах у період загальної кризи капіталізму і виражає інтереси найреакційніших і найагресивніших кіл імперіалістичної буржуазії. Головна мета...  Словник іншомовних слів Мельничука
6. фашизм — Фаши́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. фашизм — ФАШИ́ЗМ, у, ч. Політична течія, що виникла в капіталістичних країнах у період загальної кризи капіталізму й виражає інтереси найбільш реакційних і агресивних сил імперіалістичної буржуазії, а також терористична диктатура монополістичного капіталу...  Словник української мови в 11 томах