фашизм

Тоталітарна форма правління, запроваджена 1922 в Італії Б. Муссоліні, диктатура й культ вождя (дуче) і підпорядкованої йому політичної еліти; ліквідація опозиції, парламенту, інститутів самоврядування і всіх нефашистських партій; втручання у всі області суспільного життя при збереженні вільноринкового господарства і приватної власності; сучасним виявом фашизму є неофашизм.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фашизм — фаши́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фашизм — З-поміж усіх основних ідеологій ХХ століття фашизм був єдиною ідеологією, що з’явилася на світ воднораз із настанням самого століття. Енциклопедія політичної думки
  3. фашизм — ФАШИ́ЗМ, у, ч. Політична течія в Європі між двома світовими війнами з ідеологією сильної особи, крайнього шовінізму і расизму, на основі якої в ряді країн виникли режими відповідної терористичної диктатури... Словник української мови у 20 томах
  4. фашизм — -у, ч. Ідеологія культу сильної особистості, агресивного шовінізму та расизму; нацизм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фашизм — фаши́зм (італ. fascismo, від лат. fascis – в’язка хмизу) політична течія, що виникла в капіталістичних країнах у період загальної кризи капіталізму і виражає інтереси найреакційніших і найагресивніших кіл імперіалістичної буржуазії. Головна мета... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фашизм — Фаши́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фашизм — ФАШИ́ЗМ, у, ч. Політична течія, що виникла в капіталістичних країнах у період загальної кризи капіталізму й виражає інтереси найбільш реакційних і агресивних сил імперіалістичної буржуазії, а також терористична диктатура монополістичного капіталу... Словник української мови в 11 томах