фонологія

Наука, яка вивчає функції фонетичних елементів мови; виникла на початку ХХ ст. (Я. Бодуен де Куртене, Л.В. Щерба, Р. Якобсон); розділ мовознавства.

Значення в інших словниках

1. фонологія — фоноло́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. фонологія — [фонолог'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. фонологія — ФОНОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв. Розділ фонетики, що вивчає звуки з погляду їхнього значення й функцій у мові. Загальна фонологія.  Словник української мови у 20 томах
4. фонологія — -ї, ж., лінгв. Розділ фонетики, що вивчає звуки з погляду їхнього значення й функцій у мові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фонологія — фоноло́гія (від фоно... і ...логія) розділ фонетики, що вивчає функціональні властивості фонем у їхній системі.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. фонологія — ФОНОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв. Розділ фонетики, що вивчає звуки з погляду їхнього значення й функцій у мові. Фонологія загальна.  Словник української мови в 11 томах