1. Універсальний словник-енциклопедія

фонологія

Наука, яка вивчає функції фонетичних елементів мови; виникла на початку ХХ ст. (Я. Бодуен де Куртене, Л.В. Щерба, Р. Якобсон); розділ мовознавства.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонологія — фоноло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фонологія — [фонолог'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. фонологія — ФОНОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв. Розділ фонетики, що вивчає звуки з погляду їхнього значення й функцій у мові. Загальна фонологія. Словник української мови у 20 томах
  4. фонологія — -ї, ж., лінгв. Розділ фонетики, що вивчає звуки з погляду їхнього значення й функцій у мові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фонологія — фоноло́гія (від фоно... і ...логія) розділ фонетики, що вивчає функціональні властивості фонем у їхній системі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фонологія — ФОНОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв. Розділ фонетики, що вивчає звуки з погляду їхнього значення й функцій у мові. Фонологія загальна. Словник української мови в 11 томах