фонологія
фоноло́гія
-ї, ж., лінгв.
Розділ фонетики, що вивчає звуки з погляду їхнього значення й функцій у мові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фонологія — фоноло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фонологія — [фонолог'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- фонологія — ФОНОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв. Розділ фонетики, що вивчає звуки з погляду їхнього значення й функцій у мові. Загальна фонологія. Словник української мови у 20 томах
- фонологія — фоноло́гія (від фоно... і ...логія) розділ фонетики, що вивчає функціональні властивості фонем у їхній системі. Словник іншомовних слів Мельничука
- фонологія — Наука, яка вивчає функції фонетичних елементів мови; виникла на початку ХХ ст. (Я. Бодуен де Куртене, Л.В. Щерба, Р. Якобсон); розділ мовознавства. Універсальний словник-енциклопедія
- фонологія — ФОНОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв. Розділ фонетики, що вивчає звуки з погляду їхнього значення й функцій у мові. Фонологія загальна. Словник української мови в 11 томах