фонологія
фоноло́гія
(від фоно... і ...логія)
розділ фонетики, що вивчає функціональні властивості фонем у їхній системі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фонологія — фоноло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фонологія — [фонолог'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- фонологія — ФОНОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв. Розділ фонетики, що вивчає звуки з погляду їхнього значення й функцій у мові. Загальна фонологія. Словник української мови у 20 томах
- фонологія — -ї, ж., лінгв. Розділ фонетики, що вивчає звуки з погляду їхнього значення й функцій у мові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фонологія — Наука, яка вивчає функції фонетичних елементів мови; виникла на початку ХХ ст. (Я. Бодуен де Куртене, Л.В. Щерба, Р. Якобсон); розділ мовознавства. Універсальний словник-енциклопедія
- фонологія — ФОНОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв. Розділ фонетики, що вивчає звуки з погляду їхнього значення й функцій у мові. Фонологія загальна. Словник української мови в 11 томах