фонокардіографія
фонокардіогра́фія
(від фоно... і кардіографія)
графічний запис звукових явищ, зумовлених діяльністю серця. Здійснюють за допомогою приладу – фонокардіографа.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фонокардіографія — фонокардіогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фонокардіографія — -ї, ж. Метод дослідження серцево-судинної системи, що полягає у графічній реєстрації звукових явищ, викликаних діяльністю серця. Великий тлумачний словник сучасної мови