фонокардіографія

фонокардіогра́фія

-ї, ж.

Метод дослідження серцево-судинної системи, що полягає у графічній реєстрації звукових явищ, викликаних діяльністю серця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонокардіографія — фонокардіогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фонокардіографія — фонокардіогра́фія (від фоно... і кардіографія) графічний запис звукових явищ, зумовлених діяльністю серця. Здійснюють за допомогою приладу – фонокардіографа. Словник іншомовних слів Мельничука