фонокардіографія
фонокардіогра́фія
-ї, ж.
Метод дослідження серцево-судинної системи, що полягає у графічній реєстрації звукових явищ, викликаних діяльністю серця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фонокардіографія — фонокардіогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фонокардіографія — фонокардіогра́фія (від фоно... і кардіографія) графічний запис звукових явищ, зумовлених діяльністю серця. Здійснюють за допомогою приладу – фонокардіографа. Словник іншомовних слів Мельничука