цадик

Харизматичний євр. релігійний провідник хасидів, котрого поважали як посередника між Богом і людьми; вважали здатним творити чудеса.

Значення в інших словниках

1. цадик — Ца́дик: — духовна особа [31]  Словник з творів Івана Франка
2. цадик — Божкар жидівський  Словник чужослів Павло Штепа
3. цадик — ЦА́ДИК, а, ч. У євреїв-хасидів – духовний наставник, якого вважають наділеним чудодійною силою. – Так от, на тому тижні ми виїжджаємо в Умань, там буде й весілля, – це раз, а друге, найважливіше: сьогодні ввечері в мене збереться багато євреїв...  Словник української мови у 20 томах
4. цадик — -а, ч., рел. "Праведний" хасид – посередник між Богом і віруючими, молитви якого начебто чудотворні, а поради виконуються беззастережно; звання цадика – спадкове.  Великий тлумачний словник сучасної мови