цвітіння

I

фаза розвитку вищої (квіткової) рослини; перехід від стадії вегетативного розвитку до генеративної стадії; з бруньок замість листків утворюються квітки.

II

забарвлення води, снігу або ін. вологої основи, викликане появою певних видів водоростей; вказує на надмірне біологічне забруднення води, призводить до погіршення її якості.

Значення в інших словниках

1. цвітіння — цвіті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. цвітіння — див. цвіт  Словник синонімів Вусика
3. цвітіння — [цв'іт’ін':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
4. цвітіння — ЦВІТІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. цвісти́. Любив Головатий степ і в ранню пору весняного пробудження, і в час цвітіння, і в дні його прив'ядання (С.  Словник української мови у 20 томах
5. цвітіння — -я, с. 1》 Дія за знач. цвісти. Цвітіння води — масовий розвиток фітопланктону, що змінює забарвлення води. 2》 збірн. Квіти на рослині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. цвітіння — ЦВІТІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. цвісти́. Любив Головатий степ і в ранню пору весняного пробудження, і в час цвітіння, і в дні його прив’ядання (Добр., Очак.  Словник української мови в 11 томах