1. Універсальний словник-енциклопедія

цвітіння

I

фаза розвитку вищої (квіткової) рослини; перехід від стадії вегетативного розвитку до генеративної стадії; з бруньок замість листків утворюються квітки.

II

забарвлення води, снігу або ін. вологої основи, викликане появою певних видів водоростей; вказує на надмірне біологічне забруднення води, призводить до погіршення її якості.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвітіння — цвіті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. цвітіння — див. цвіт Словник синонімів Вусика
  3. цвітіння — [цв'іт’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  4. цвітіння — ЦВІТІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. цвісти́. Любив Головатий степ і в ранню пору весняного пробудження, і в час цвітіння, і в дні його прив'ядання (С. Словник української мови у 20 томах
  5. цвітіння — -я, с. 1》 Дія за знач. цвісти. Цвітіння води — масовий розвиток фітопланктону, що змінює забарвлення води. 2》 збірн. Квіти на рослині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цвітіння — ЦВІТІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. цвісти́. Любив Головатий степ і в ранню пору весняного пробудження, і в час цвітіння, і в дні його прив’ядання (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах