цвітіння

ЦВІТІ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. цвісти́.

Любив Головатий степ і в ранню пору весняного пробудження, і в час цвітіння, і в дні його прив'ядання (С. Добровольський);

У ставку, де мешкав чир, щороку спостерігалось буйне цвітіння води і масовий розвиток нитяних водоростей (з газ.);

Найвищим виявом земної краси для Катерини є квіти: від зародження до буйного несамовитого цвітіння, що перетворюється в плід та насіння (з наук. літ.).

2. збірн. Квіти на рослині.

Скільки сягає ваше око, по запалому обрієві за узвишшям, на якому ви зупинились, ви не бачите нічого, крім буйного біло-рожевого цвітіння (Ю. Смолич);

Здавалось: ти ідеш до мене, Неначе місяць до зорі, І розцвілися буйно клени, Цвітінням сплівшись угорі (М. Стельмах);

То ж мені, тільки слово майне, Що ім'я твоє враз нагадає, Давній спогад обпалить мене, Мов у лузі цвітіння безкрає (А. Малишко).