цвітінь
ЦВІТІ́НЬ, і, ж., поет.
Те саме, що цвіт¹ 1.
Торкаючи, мов струни, віти, цвітінь хитаючи рясну, в садах пахучий теплий вітер шуміть нам буде про весну (В. Сосюра);
То хмарка набіжить, і бризне дощ краплистий, Ясною вільгістю оббризкавши цвітінь, То сонце вигляне ласкаво-променисте І знов сховається, і знову дощ і тінь (М. Рильський);
Весна, ізнов іде весна, Несе цвітінь-оздобу, Дзвенить вона, бринить вона У серце хліборобу (Я. Шпорта).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвітінь — цвіті́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цвітінь — див. цвіт Словник синонімів Вусика
- цвітінь — -і, ж., поет. Те саме, що цвіт I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвітінь — ЦВІТ (пелюстки на рослині в період цвітіння), КВІТ, ЦВІТЬ поет., ЦВІТІ́НЬ поет., ВИ́ЦВІТ діал. Звисає цвіт з весняних віт на буйний килим трав (М. Словник синонімів української мови
- цвітінь — ЦВІТІ́НЬ, і, ж., поет. Те саме, що цвіт¹ 1. Торкаючи, мов струни, віти, цвітінь хитаючи рясну, в садах пахучий теплий вітер шуміть нам буде про весну (Сос. Словник української мови в 11 томах