цвітінь

ЦВІТ (пелюстки на рослині в період цвітіння), КВІТ, ЦВІТЬ поет., ЦВІТІ́НЬ поет., ВИ́ЦВІТ діал. Звисає цвіт з весняних віт на буйний килим трав (М. Терещенко); В садочку все квітом весняним біліло (Леся Українка); Там, де були воронки, ями, — буяє зелень, квітне цвіть... (П. Тичина); Торкаючи, мов струни, віти, цвітінь хитаючи рясну, в садах пахучий теплий вітер шуміть нам буде про весну (В. Сосюра); Я вийшов з села. Знаю степу весняного вицвіт (С. Крижанівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвітінь — цвіті́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. цвітінь — див. цвіт Словник синонімів Вусика
  3. цвітінь — ЦВІТІ́НЬ, і, ж., поет. Те саме, що цвіт¹ 1. Торкаючи, мов струни, віти, цвітінь хитаючи рясну, в садах пахучий теплий вітер шуміть нам буде про весну (В. Словник української мови у 20 томах
  4. цвітінь — -і, ж., поет. Те саме, що цвіт I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цвітінь — ЦВІТІ́НЬ, і, ж., поет. Те саме, що цвіт¹ 1. Торкаючи, мов струни, віти, цвітінь хитаючи рясну, в садах пахучий теплий вітер шуміть нам буде про весну (Сос. Словник української мови в 11 томах