цвітінь
ЦВІТ (пелюстки на рослині в період цвітіння), КВІТ, ЦВІТЬ поет., ЦВІТІ́НЬ поет., ВИ́ЦВІТ діал. Звисає цвіт з весняних віт на буйний килим трав (М. Терещенко); В садочку все квітом весняним біліло (Леся Українка); Там, де були воронки, ями, — буяє зелень, квітне цвіть... (П. Тичина); Торкаючи, мов струни, віти, цвітінь хитаючи рясну, в садах пахучий теплий вітер шуміть нам буде про весну (В. Сосюра); Я вийшов з села. Знаю степу весняного вицвіт (С. Крижанівський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвітінь — цвіті́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цвітінь — див. цвіт Словник синонімів Вусика
- цвітінь — ЦВІТІ́НЬ, і, ж., поет. Те саме, що цвіт¹ 1. Торкаючи, мов струни, віти, цвітінь хитаючи рясну, в садах пахучий теплий вітер шуміть нам буде про весну (В. Словник української мови у 20 томах
- цвітінь — -і, ж., поет. Те саме, що цвіт I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвітінь — ЦВІТІ́НЬ, і, ж., поет. Те саме, що цвіт¹ 1. Торкаючи, мов струни, віти, цвітінь хитаючи рясну, в садах пахучий теплий вітер шуміть нам буде про весну (Сос. Словник української мови в 11 томах