цвіцькувати

ЦВІЦЬКУВА́ТИ, у́ю, єш, недок., діал.

Соромити, неславити.

Ти не цвінькуй мене перед людьми (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвіцькувати — -ую, -уєш, недок., зах. Те саме, що цвітькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. цвіцькувати — Цвіцькувати, -кую, -єш гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка