цвіцькувати
ЦВІЦЬКУВА́ТИ, у́ю, єш, недок., діал.
Соромити, неславити.
Ти не цвінькуй мене перед людьми (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвіцькувати — -ую, -уєш, недок., зах. Те саме, що цвітькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвіцькувати — Цвіцькувати, -кую, -єш гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка