цвіцькувати
Цвіцькувати, -кую, -єш
гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми. Н. Вол. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвіцькувати — ЦВІЦЬКУВА́ТИ, у́ю, єш, недок., діал. Соромити, неславити. Ти не цвінькуй мене перед людьми (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- цвіцькувати — -ую, -уєш, недок., зах. Те саме, що цвітькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови