цвіцькувати

Цвіцькувати, -кую, -єш

гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвіцькувати — ЦВІЦЬКУВА́ТИ, у́ю, єш, недок., діал. Соромити, неславити. Ти не цвінькуй мене перед людьми (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. цвіцькувати — -ую, -уєш, недок., зах. Те саме, що цвітькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови