цвіть
ЦВІТЬ, і, ж., поет.
Те саме, що цвіт¹ 1.
Там, де були воронки, ями, – буяє зелень, квітне цвіть... (П. Тичина);
Сонце світить, луг дзвенить, Щось лепече річка, Пташка висне, всяка цвіть Розтуляє вічка (В. Бичко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвіть — цвіть іменник жіночого роду цвіт Орфографічний словник української мови
- цвіть — -і, ж., поет. Те саме, що цвіт I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвіть — ЦВІТ (пелюстки на рослині в період цвітіння), КВІТ, ЦВІТЬ поет., ЦВІТІ́НЬ поет., ВИ́ЦВІТ діал. Звисає цвіт з весняних віт на буйний килим трав (М. Словник синонімів української мови
- цвіть — ЦВІТЬ, і, ж., поет. Те саме, що цвіт¹ 1. Там, де були воронки, ями,— буяє зелень, квітне цвіть… (Тич., II, 1957, 208); Сонце світить, луг дзвенить, Щось лепече річка, Пташка висне, всяка цвіть Розтуляє вічка (Бичко, Простота, 1963, 138)... Словник української мови в 11 томах