шпага

I

січна зброя з вузьким прямим лезом; в Європі використовувалась у ХVII-ХIX ст.

II

колюча спортивна зброя; також один із видів змагань з фехтування.

Значення в інших словниках

1. шпага — див. ШАБЛЯ.  Словник синонімів Караванського
2. шпага — [шпага] -гие, д. і м. -з'і  Орфоепічний словник української мови
3. шпага — Шабля  Словник чужослів Павло Штепа
4. шпага — ШПА́ГА, и, ж. Холодна зброя з прямим вузьким і довгим клинком тригранної, чотиригранної і шестигранної форми. На гербі Полтави – прапори Петра І і схрещені шпаги – на спогад про перемогу російських військ над шведами у 1709 році (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. шпага — шпа́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
6. шпага — -и, ж. Холодна зброя з прямим вузьким і довгим клинком тригранної, чотиригранної та шестигранної форми, якою можна колоти і рубати. || перен. Те саме, що шпажист.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шпага — Шпа́га, -ги, -зі; шпа́ги, шпаг  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. шпага — ШПА́ГА, и, ж. Холодна зброя з прямим вузьким і довгим клинком тригранної, чотиригранної і шестигранної форми. На гербі Полтави — прапори Петра І і схрещені шпаги — на спогад про перемогу російських військ над шведами у 1709 році (Наука..  Словник української мови в 11 томах