яничари
Добірна турец. регулярна піхота в XIV-XIX ст., створена султаном Мурадом I; комплектували із християнських бранців, пізніше — шляхом насильницького набору хлопчиків із християнського населення Османської імперії; заборонено одружуватись; спільне проживання та харчування; чисельність корпусу до 40 тис. осіб, командувач — ага; участь у завойовницьких походах Туреччини, гарнізонна служба на Балканах і в араб. країнах; від XVI ст. основа султанської армії; у період найбільшої впливовості налічували бл. 40 тис. солдатів; з кін. XVI ст. почали втручатися у державні справи, здійснювати перевороти; вбили султана Османа II; 1826 підняли повстання проти військових реформ Махмуда II; заколот було придушено, корпус ліквідовано; в укр. романтичній традиції склався символ-стереотип: я. — зрадники вітчизни задля переваг, які надає служба чужинській імперії.
Універсальний словник-енциклопедія