Значення в інших словниках
-
видумка —
правильніше: вигадка
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
видумка —
ви́думка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
видумка —
-и, ж. 1》 Здібність, здатність видумувати, придумувати; винахідливість. || розм. Те, що винайдене. 2》 рідко. Те, що вигадане, придумане, що не відповідає дійсності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
видумка —
1. вигадка, витівка, витребеньки, збаганка, примха 2. винахід
Словник чужослів Павло Штепа
-
видумка —
ВИ́ДУМКА, и, ж. 1. Схильність, здатність видумувати, придумувати; винахідливість. Без “видумки” нема літератури (Леся Українка); * Образно. Ліхтарики, ліхтарики, краплинки зір чи неба, І радісне захоплення ховати нам не треба.
Словник української мови у 20 томах
-
видумка —
ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн.
Словник синонімів української мови
-
видумка —
ВИ́ДУМКА, и, ж. 1. Здібність, здатність видумувати, придумувати; винахідливість. Командирів ворожих я знаю, головних принаймні — це кадрові полковники, люди без видумки. Нічого незвичайного, психологічного видумати вони не можуть (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах
-
видумка —
Ви́думка, -ки ж. Выдумка. У химерному кохатись, видумки сплітати. К. Псал. 6.
Словник української мови Грінченка