Значення в інших словниках
-
штик —
Багнет
Словник чужослів Павло Штепа
-
штик —
ШТИК¹, а́, ч. 1. Те саме, що багне́т 1. – Дивлюсь, стриба він із дуба. У руках рушниця із штиком – виходить, солдат. Я до нього, а він штиком – прямо ніяк мені підступиться (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
штик —
штик 1 іменник чоловічого роду багнет штик 2 іменник чоловічого роду лопата штик 3 іменник чоловічого роду морський вузол
Орфографічний словник української мови
-
штик —
штик (шти́х): ◊ на перший шти́к (шти́х) у першу чергу; на початок; відразу (ст): То ми то зробили на перший штик, а потім вже все доробимо, а щось переробимо і буде дуже аліґа́нцько (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
штик —
I -а, ч. 1》 Те саме, що багнет 1). || перен. Зброя, армія взагалі. У штики! — команда йти на зближення з ворогом, взявши рушниці навпереваги, для рукопашного бою. 2》 перен. Один боєць-піхотинець (при вказуванні на кількість бійців). II -а, ч. 1》 заст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
штик —
бра́ти / взя́ти в штики́ кого, що. Гостро, різко, неприязно реагувати на дії когось, чинити опір комусь, чомусь. Все аморальне він в штики Бере в промовах, а на ділі Він діє зовсім навпаки (С. Воскрекасенко). у штики́, зі сл.
Фразеологічний словник української мови
-
штик —
БАГНЕ́Т, ШТИК рідше. Чумаченко багнетом розрізав халяву (Григорій Тютюнник); Під вікнами і в дверях камери, поблискуючи штиками, виринули сірі шинелі (С. Васильченко).
Словник синонімів української мови
-
штик —
ШТИК¹, а́, ч. 1. Те саме, що багне́т 1. — Дивлюсь, стриба він із дуба. У руках рушниця із штиком — виходить, солдат. Я до нього, а він штиком — прямо ніяк мені підступиться (Хотк.
Словник української мови в 11 томах
-
штик —
Штик, -ка м. Штыкъ. Од штика спину смика. Ном. № 976.
Словник української мови Грінченка