абстинент

абстине́нт

-а, ч.

Прихильник повного утримання від вживання спиртних напоїв, заборони виробництва й продажу їх.

Значення в інших словниках

1. абстинент — абстине́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. абстинент — Абстине́нт. Непитущий. О. Бриндзан, парох з Мамаївці Нових, підніс справу поборюваня п'яньства і домагав ся строгого переведеня замкненя коршем в неділі і сьвята.  Українська літературна мова на Буковині
3. абстинент — Непитущий  Словник чужослів Павло Штепа
4. абстинент — АБСТИНЕ́НТ, а, ч., книжн. Прихильник утримання від чого-небудь (спиртних напоїв, наркотиків, цигарок і т. ін.). Мої взаємовідносини з ресторанами і тому подібними закладами дещо специфічні, оскільки я уже декілька років вегетаріанець і більше двох років абстинент (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
5. абстинент — абстине́нт стримана, поміркована людина (ст): Всі спортовці були абстинентами: не пили, не курили й вели моральне життя (Цимбала)  Лексикон львівський: поважно і на жарт