Великий тлумачний словник сучасної мови

абутилон

абу́тилон

-у, ч.

Рід рослин родини мальвових.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. абутилон — АБУТИЛО́Н, у, ч. Рід одно- та багаторічних рослин родини мальвових, поширених у тропіках і субтропіках. Листя абутилону за формою нагадує листя клена, тому його часто називають кімнатним кленом (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. абутилон — абутило́н (араб. аубутилун) рід одно- і багаторічних рослин родини мальвових. Трави, кущі, деревця. Культивують у тропіках і субтропіках для одержання грубого волокна. Деякі види декоративні. Інша назва – канатник.  Словник іншомовних слів Мельничука