Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
абутилон —
АБУТИЛО́Н, у, ч. Рід одно- та багаторічних рослин родини мальвових, поширених у тропіках і субтропіках. Листя абутилону за формою нагадує листя клена, тому його часто називають кімнатним кленом (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
абутилон —
абутило́н (араб. аубутилун) рід одно- і багаторічних рослин родини мальвових. Трави, кущі, деревця. Культивують у тропіках і субтропіках для одержання грубого волокна. Деякі види декоративні. Інша назва – канатник.
Словник іншомовних слів Мельничука